елемент

ч.

1) род. -а, хім. Сукупність атомів, ядра яких мають однакове протонне число (однаковий заряд їхніх ядер).

••

Біоге́нні елеме́нти — елементи, необхідні для успішного протікання реакцій біохімічного окиснення.

Гальвані́чний елеме́нт — хімічне джерело струму, яке складається з електродів і електроліту, уміщених в одну посудину.

Радіоакти́вний елеме́нт — хімічний елемент, який може піддаватися радіоактивному розпаду.

Токси́чні елеме́нти — хімічні елементи, які здатні нагромаджуватися у харчових продуктах та організмі людини та за певних концентрацій можуть викликати токсикози різного ступеня.

Хімі́чний елеме́нт — сукупність елементарних частинок, характерна для атома певної речовини, що має свій знак і порядковий номер у періодичній системі хімічних елементів Д. І. Менделєєва або Міжнародній таблиці хімічних елементів (довга форма).

2) род. -а. Складова частина чого-небудь. || спец. Деталь якого-небудь спорудження, обладнання, механізму. || Окрема грань, риса чого-небудь.

••

Графі́чний елеме́нт — складова частина об'єкта, яка може використовуватися для побудови відтворюваного зображення.

Елеме́нт да́них — у системах обробки інформації – порція даних, в контексті використання якої відсутній спосіб виділення з неї порції, відмінної від неї самої.

Елеме́нт інтегро́ваної мікросхе́ми — частина інтегрованої мікросхеми, що виконує певні функції і не може бути виділена як самостійний виріб.

Елеме́нт па́м'яті — в системах обробки інформації – пристрій, що зберігає найменшу одиницю даних.

Елеме́нт програ́ми спец. — структурна одиниця програми: блок, процедура, цикл, оператор.

Керо́ваний елеме́нт — елемент об'єкта керування або автоматизованої системи (АС).

Керівни́й елеме́нт — елемент, що реалізує процес керування.

Основни́й елеме́нт — елемент об'єкта, системи, необхідний для виконання основних функцій без використання резерву.

Резе́рвний елеме́нт — елемент, призначений для виконання функцій основного елемента в разі його відмови.

3) Неподільна одиниця множини.

4) род. -у, тільки мн., книжн. Основи чого-небудь, початкові знання в якій-небудь галузі. Елементи мовознавства.

5) род. -у, збірн. і мн. Представники якої-небудь соціальної групи.

6) род. -а, розм. Про людину, особу (перев. з негативними рисами).

7) род. -а. Прилад для одержання електричного струму за рахунок енергії, що виділяється внаслідок хімічної реакції. Сухий елемент.

8) Те саме, що батарейка 2).

9) Джерело струму у портативній радіоапаратурі, кварцевих годинниках тощо.